Друк

Ємільчинщина

                                                                                             Ємільчине, Ємільчине,
                                                                                             Ім’я твоє- від дівчини,
                                                                                             Врода- від лісів багатих,
                                                                                             Щастя – від людей завзятих.

 

Символіка

Герб Ємі́льчинського райо́ну — офіційний символ Ємільчинського району Житомирської області, затверджений рішенням 10 сесії V скликання Ємільчинської районної ради від 18 травня 2007 року № 193.

Герб являє собою заокруглений щит, на якому у золотому стовпі три сині квітки льону з золотими серединками. У правій червоній частині щита — срібний конюшиноподібний хрест із подовженим нижнім раменом на базі, в лівій зеленій — золотий сніп пшениці. На синій базі два золотих дубових листки в косий хрест.

Щит обрамований золотим декоративним бароковим картушем і увінчаний золотою районною короною.

Головна ідея герба — відображення історичних, економічних та природничих особливостей Ємільчинського району.

Червона барва символізує любов, мужність, великодушність і була притаманною символіці козацької доби періоду становлення української нації.

Срібний хрест на постаменті — фрагмент скульптурної групи, родинного поховання вельмож Уварових. Час, коли ємільчинські землі перебували у володінні Уварових (кін. 18 — поч. 20 ст.), позитивно позначився на економічному і культурному розвитку регіону. Об'єкт є пам'яткою історії і культури, занесений до державного реєстру культурної спадщини.

Золотий сніп є символом споконвічного заняття поліщуків — землеробства і характеризує район як сільськогосподарський. Водночас оперезаний перевеслом сніп символізує єднання та згуртованість територіальних громад, їх силу та добробут. Зелена барва підкреслює розташування району в зоні українського Полісся.

Квіти льону відображають одну з основних галузей рослинництва — льонарство, підкреслюють її значення в минулому і сучасному краю, символізують єдність поколінь і славу льонарських традицій, прагнення людей до мирної праці.

Синій колір основи щита символізує чесність, вірність, досконалість і духовність. У гербі він також має додаткове смислове навантаження як символ численних річок, озер ставків, яких багато на Ємільчинщині.

Золоті листки дуба, покладені навхрест, акцентують значення лісівництва в економіці району, успішний розвиток лісового господарства та деревообробної промисловості.

Адміністративно-територіальний поділ

Ємільчинщина розташована у північно-західній частині Житомирської області, займає площу 2,1  тис. км² і лежить у межах поліської низовини.

До складу Ємільчинського краю входить 119 населених пунктів з них: Ємільчинська селищна територіальна громада та Барашівська сільська об’єднана територіальна громада, які згідно з адміністративно-територіальним устроєм України входять до складу Новоград-Волинського району Житомирської області.

Адміністративним центром Ємільчинської селищної територіальної громади є селище міського типу Ємільчине. Відстань від адміністративного центру громади до районного центру – 50 км, до обласного центру – 125 км.

Територія Ємільчинської селищної територіальної громади межує з

1) півночі – селами Зубковичі, Жубровичі, Нові Білокоровичі Коростенського району;

2) північного сходу – селом Кам’яна Гірка та Калинівка  Коростенського району;

3) сходу – селами Охотівка Коростенського району; селами Михайлівка, Зорянка, Сімаківка, селищем Яблунець, селами Шевченкове, Бастова Рудня, Бараші, Новосілка, Верби  Барашівської сільської ради Новоград-Волинського району;

4) півдня – селами Абрамок, Катюха, Маринівка, Рихальськ, Сербо-Слобідка, Яблунівка, Варварівка, Мойсіївка, Катеринівка Новоград-Волинського району;

5) південного заходу – селами Вербівка, Карпилівка Новоград-Волинського району,

6) заходу – селами Городниця, Дубники, Липине, Брониця Новоград-Волинського району;

7) північного заходу –  селами Жовтневе та Зольня Коростенського району.

Ємільчинська селищна територіальна громада (далі – Територіальна громада) утворена шляхом об’єднання територіальних громад селища міського типу Ємільчине, сіл Горбове, Здоровець, Руденька,  Андрієвичі, Березники, Адамове, Ситне, Велика Глумча, Лука, Малоглумчанка, Великий Яблунець, Малий Яблунець, Непізнаничі, Старі Непізнаничі, Вірівка, Кочичине, Володимирівка, Дібрівка, Забаро-Давидівка, Кривотин, Косяк, Малий Кривотин, Яменець, Куліші, Красногірка, Нараївка, Хутір-Мокляки, Мала Глумча, Паранине, Медведеве, Заровенка, Мокляки, Кам’яногірка, Аполлонівка,  Осівка, Льонівка, Чміль, Підлуби, Нитине, Симони, Червоний Бір, Брідок, Серби, Вільшанка, Зосимівка, Нові Серби, Старі Серби, Сергіївка, Запруда, Середи, Садки, Покощеве, Степанівка, Ганнівка, Королівка, Лебідь, Тайки, Ілляшівка, Старий Хмерин, Просіка,  Велика Цвіля, Болярка,  Осова, Лісове, Рогівка,  Миколаївка, Полоничеве, Рудня-Миколаївка, Спаське, Омелуша,  Рудня-Іванівська Новоград-Волинського району Житомирської області.

Барашівська сільська об’єднана територіальна громада утворена шляхом об’єднання територіальних громад сіл Бараші, Березівка, Верби, Новосілка, Будо-Бобриця, Гута-Бобрицька, Сорочень, Антонівка, Бобриця, Йосипівка, Ганнопіль, Новоолександрівка, Бобрицька Болярка, Євгенівка, Єлизаветпіль, Киселівка, Киянка, Крем’янка, Усолуси, Майдан, Синявка, Неділище, Бастова Рудня, Шевченкове.

Всього на території Ємільчинщини 20 річок. Найбільші з них — Уборть та Уж.

Корисні копалини: гранітторфсуглинкипіски.

Головні породи лісів: соснадубберезавільхаосикаграбясен.

Природоохоронні території

Завдяки зручній системі автомобільних шляхів та залізниці Ємільчинщина має вигідне економіко-географічне положення.

Підприємства займаються зовнішньо-економічною діяльністю. Основу експорту складає продукція деревообробної промисловості та продукція з переробки відходів деревини.

Економіка

Основними видами промислової продукції є масло тваринне, сухе знежирене молоко, хлібобулочні та кондитерські вироби, пиломатеріали, паркет.