ДОВІДКА ПРО НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ РАЙОН

Районний центр – м.Новоград-Волинський

Символіка Новоград-Волинського району

17 серпня 2001 року ХVІІ сесія районної ради затвердила герб і прапор району та Положення про їх використання.
Згідно з висновком Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України від 01.10.01 № 46 герб та прапор Новоград-Волинського району відповідають геральдиковексилологічним правилам, враховують регіональні природо-географічні особливості та історико-культурну традицію, виконані на належному фаховому рівні та прийняті для впровадження.

 

 

 

На гербі та прапорі зображена жовта квітка рододендрона жовтого (азалії понтійської). Азалія понтійська - релікт флори третинного періоду. Десятки мільйонів років азалія росте на території району. Рослина пережила надзвичайні зміни клімату та рельєфу земної поверхні. Утворювалися і зникали моря, піднімалися гори та височини, зникали рослини, вимирали популяції тварин, а рододендрон жовтий прийшов у третє тисячоліття.
Ця рослина - втілення ідеї невмирущості нашого краю, стійкості проти всіх вітрів історії.

 

Відзнакою "За заслуги перед Новоград-Волинським районом" нагороджуються громадяни України та іноземних держав, а також юридичні особи всіх форм власності за видатні заслуги у розвитку Новоград-Волинського району. Висунення кандидатур для нагородження здійснюється гласно.

Загальні відомості про Новоград-Волинський район

Дата утворення: 7 березня 1923 року
Площа: Протяжність меж району становить 341 км. Площа району - 2,1 тис. квадратних кілометрів. На території району протікає друга за значенням і за розмірами річка Житомирщини Случ з притоками Смолкою, Тнею, Церемом та Корчиком.

Географічні дані:
Район розташований у західній частині Житомирської області, лежить у межах Поліської низовини. На сході межує з Червоноармійським, на півдні - з Баранівським, на півночі - з Олевським та Ємільчинським районами Житомирської області, на заході - зі Славутським районом Хмельницької та Корецьким, Рокитнянським, Березнівським районами Рівненської областей.

Адміністративно-територіальні одиниці

На території району розташовано 110 населених пунктів, з яких 1 - селище міського типу і 109 сіл.

Коротка історична довідка
Район утворений 7 березня 1923 року. Його центром є м.Новоград-Волинський (до 1795 року - Звягель). Територія, яку займає Новоград-Волинський район, була заселена людьми ще в добу кам'яного віку, про свідчать археологічні знахідки з кременя біля сіл Ярунь, Киянка, Городище. Існують археологічні знахідки існування людей доби неоліту (6-3 тис.років до н.е.) В 6-8 ст. наш район знаходився на межі двох племінних об'єднань – древлян і дулібів (волинян).
Вперше Звягель згадується в Іпатіївському літописі у 1257 році як місто Болохівської землі Галицько-Волинського князівства у зв'язку із захопленням та руйнуванням його князем Данилом Галицьким під час боротьби з монгольськими ордами. Від спаленого Возвягеля збереглись до нашого часу залишки двох городищ і неукріпленого селища-посаду, валів і ровів навколо городища. Комплекс археологічних пам'яток літописного міста Возвягель (Х – ХІІІ ст.) є пам'яткою національного значення.
Територією краю пролягав торговельний шлях від Чорного до Балтійського морів, існували також торговельні зв'язки місцевих жителів з країнами Середземномор'я. Зокрема, в околицях Новограда-Волинського було знайдено срібні монети (динари) римського імператора Марка Аврелія.
1340 року Звягель увійшов до складу Великого князівства Литовського, у першій половині ХУ століття він відомий як волосний центр Київського воєводства у володінні Звягольських. 1502 року король польський і великий князь литовський Олександр подарував місто та прилеглі землі князю Костянтину Острозькому, рід яких володів містом до 1654 року.
Основним заняттям населення на той час були ремісництво, торгівля, хліборобство, бджільництво, мисливство.
Після Брестської унії (1596) у краї посилився вплив католицизму. Мешканці міста і навколишніх сіл брали активну участь у повстаннях під керівництвом Кшиштофа Косинського (1591-1593), Северина Наливайка (1593-1596), Семена Палія (1702-1704), громили шляхту під час визвольної війни українського народу (1648-1654) під проводом Максима Кривоноса.
Історія краю пов'язана з іменами Лесі Українки, Олени Пчілки, Тараса Шевченка, Михайла Драгоманова, М.З Фейєрберга, генерал-фельдмаршала Кутузова, династіями князів Острозьких, Любомирських. Вдячну пам'ять про себе лишила родина Уварових. У 18023-25 роках тут утворився один з центрів декабристського руху, яке очолили Юліан Люблінський та брати Борисови. В 1999 році в місті відкрито Музей родини Косачів – єдиний в Україні, присвячений життю і творчості їх родини. В 1907 році в с.Гульськ народився публіцист, письменник і вчений П.К.Волиняк ( Чечет).
З початком Першої світової війни Новоград-Волинщина опинилась у прифронтовій смузі, місто стало місцем дислокації значної кількості військових частин. Місцевою специфікою відзначено перебіг українських національно-визвольних змагань 1917-1920 років, коли одна влада змінювала іншу. В першій половині 1920-х рр..на Новоград –Волинщині діяли повстанські загони під проводом отаманів Гарася , Соломинського, Богатевича, Митрофана та інших.
Болісною раною для нашого краю стали події колективізації, голодомору та репресій. За роки першої п'ятирічки в цілому було завершено примусову колективізацію. Голод, голодомор і колективізація немилосердно нищили селянське господарство. В трьох тогочасних районах з голоду вмерло орієнтовно (10729 + 4768 + 2879) 18376 чоловік, або 12,5% населення, що жило тут наприкінці 1932 року – кожен восьмий житель краю. 17336 з них – це вмерлі у межах сучасного району.
Неможливо встановити точну цифру і жертв репресій, проте лише число реабілітованих репресованих разом з засланими у Сибір та Північ становить більше 5 тисяч.
22 вересня 1937 року Новоград-Волинський став районним центром новоутвореної Житомирської області.
У кінці червня 1941 року воєнні дії докотилися до території Житомирської області. Вже 10 липня 1941 року Новоград-Волинський район був повністю окупований німецько-фашистськими загарбниками. Окремі довготривалі вогневі точки чинили опір до 10-14 липня. На території району діяло 23 партизанські загони. Під час каральних операцій фашисти спалили дотла 15 сіл нашого району, 5 сіл спалено частково. Ця трагічна сторінка історії відображена в 178 пам'ятках історії та 52 пам'ятних знаках. Чотирьох наших земляків удостоєно звання Героїв Радянського Союзу, двоє - повні кавалери ордена Слави трьох ступенів. Повністю район був визволений від фашистів 12 січня 1944 року.
В 1958 році район був укрупнено, йому підпорядковано Ярунський та Городницький райони.

Структура земельного фонду
Всього по Новоград-Волинському району обліковується 209834,5 га земель, з них:
- сільськогосподарських угідь – 109266,4 га;
- ріллі – 70228,5 га;
- лісів та інших лісовкритих площ – 81533,6 га;
- під водою – 3564,0 га;
- боліт – 4983,4 га;
- забудованих земель – 4519,20 га.
У користуванні с/г підприємств – 31651,8 га;
Під закладами, установами, організаціями – 408,3 га;
Лісогосподарські підприємства – 77492,4 га;
В постійному користуванні водогосподарських підприємств – 1432,7 га;
Всього земель запасу – 20022,5 га;
Земель резервного фонду , ненаданих в постійне користування – 2330,6 га.

Ресурсний потенціал
- Шляхи місцевого значення довжиною 316 км, з твердим покриттям 305,0 км (96,5%):
територіальні – 14,2 км (тверде покриття);
обласні – 77,2 км (тверде покриття);
- З корисних копалин промислове значення мають запаси граніту, глини, піску. Зосереджено значне виробництво щебеню, виробів з граніту.

Пріоритети інвестиційного розвитку
Особливу зацікавленість представляє реалізація інвестиційних проектів з таких видів діяльності:
- розбудова інфраструктури та комплексних послуг 30 км. зони міжнародних автошляхів М-06 Київ-Чоп, Р-49 Васьковичі –Шепетівка, Т0612 Новоград-Волинський – Старокостянтинів.
- туристично-рекреаційна;
- розвиток житлово-комунального господарства;
- впровадження енергозберігаючих технологій;
- модернізація промислового виробництва;
- будівництво заводу з утилізації побутових відходів та сміття;

Економіка
Провідні галузі та підприємства:
Економіка району багатогалузева. Основні галузі: промисловість, сільське господарство, будівництво, лісове господарство, торгівля. Промисловість щорічно працює з нарощуванням обсягів промислового виробництва. Провідні підприємства району – ДП «Новоград-Волинський ДЛМГ», ДП «Городницький лісгосп», ТОВ «Церсаніт Інвест», ТОВ «Труд», ТОВ «Новоград-Волинський каменедробильний завод», ПАТ «Новоград-Волинський льонозавод» ПрАТ «Чижівська паперова фабрика».
Основні види промислової продукції: керамічна плитка та санітарна кераміка, розпилена деревина, паркет мозаїчний та індустріальний, льоноволокно, гранітна продукція,
Підприємства району спеціалізуються в основному на виробництві екологічно чистих не модифікованих продовольчих продуктів, виробів з деревини, санітарної кераміки.

 

 

У рослинництві переважає виробництво зернових культур, серед технічних – олійні культури, у тваринництві – м'ясо – молочний напрям. До найбільших успішних підприємств відносяться ПП «Галекс-Агро», СТОВ «Птахівник», ПСП «Граніт». ТОВ «Агросоюз». ТОВ «Бетек».

Продукція, що експортується: зернові, технічні, ягідні культури.