Друк

24 березня - Всесвітній день боротьби із захворюванням на туберкульоз

.

Як не захворіти на туберкульоз. Корисні рекомендації.

Всесвітній день боротьби проти туберкульозу відзначається щороку 24 березня в ознаменування того, що цього дня у 1882 році лікар Роберт Кох відкрив збудника туберкульозу — туберкульозну бацилу. Це стало першим кроком на шляху діагностування і лікування небезпечного захворювання.

Метою Всесвітнього дня боротьби проти туберкульозу є підвищення обізнаності про глобальну епідемію туберкульозу.
Мало знайдеться українців, незнаючих про те, наскільки сумна ситуація з туберкульозом у нашій країні. Недостатнє вакцінування населення, несприятлива екологічна обстановка, зниження рівня добробуту громадян, алкоголіз, наркоманія та ВІЛ – інфекція – усі ці фактори відіграють на руку епідемії, сприяючи зниженню імунного захисту, лавиноподібному поширенню захворювання, формуванню стійких штамів бактерій, що не піддаються терапії стандартними комбінаціями протитуберкульозних препаратів. В разі відсутності реальної допомоги від держави людина залишається віч на віч із страшною інфекцією й тільки від нього самого, його санітарної грамотності й сили волі залежать шанси на здорове життя. Найголовніше питання, що хвилює пересічного громадянина, це ризик зараження туберкульозом у різних побутових ситуаціях.

Як не занедужати?
Щоб вести предметну розмову щодо можливості зараження на туберкульоз, насамперед, розберемо значення термінів інфікування (зараження) – стосовно до туберкульозу, активний туберкульоз, відкрита й закрита форми туберкульозу.
Туберкульоз – унікальна інфекція. Потрапляння в організм туберкульозної палички (бактерії Коха, мікобактерії туберкульозу) майже завжди призводить до інфікування, і дуже рідко – до розвитку активного захворювання (5-10%). Інфікування (зараження) паличкою Коха відбувається один раз у житті – як правило в дитячому або підлітковому віці, при першому контакті людини з мікроорганізмом.
Про те, що відбулося зараження туберкульозом, лікарі довідаються з результатів чергової проби Манту. Іммунологічно процес інфікування паличкою туберкульозу можна розглядати як сприятливе явище, оскільки, завдяки контакту зі збудником, організм людини вчиться розпізнавати туберкульоз і боротися з ним –саме так формується протитуберкульозний імунітет.
Найбільш високий ризик розвитку туберкульозу в перші 2 роки після первинного інфікування – саме в цей період часу заражена людина потребує спостереження фтизіатром та ( за показаннями) проведення профілактичних заходів. Варто сказати, щодо 20-25 років інфікування туберкульозом відбувається у 90-95% людей, і більша частина цих людей (незважаючи на зараженість туберкульозом) залишається здоровою. Тобто зараження туберкульозом не рівноцінно захворюванню!
Повторні контакти інфікованої людини зі збудниками туберкульозу або не мають наслідків, або ламають імунний захист і призводять до розвитку активного туберкульозу (звичайно це відбувається при масивній бактеріальній атаці, контакті з агресивними штамами туберкульозної палички, тимчасовому або постійному імунодефіциті).
Розвинений по тій або іншій причині активний туберкульоз має перебіг у двох формах – відкритої й закритої. Про відкриту форму туберкульозу говорять у тому випадку, коли за допомогою бактеріологічного дослідження (посіву) або мікроскопії мокротиння та інших біологічних матеріалів хворого виявляються палички Коха. Якщо при повторних дослідженнях бактерій у виділеннях немає - хворий страждає на закриту форму захворювання. Бактеріовиділення характерне як для легеневої, так й для інших різновидів туберкульозу – туберкульозу лімфатичних вузлів, туберкульозу статевої системи, туберкульозу кишечника і т.д.
Наявність бактеріовиділення – дуже важливий показник інфекційної небезпеки хворого, оскільки заразитися туберкульозом можна тільки від людини, що виділяє мікобактерії туберкульозу в навколишнє середовище. Отже, хворий на відкриту форму туберкульозу небезпечний безумовно, хворий на закриту форму – потенційно небезпечний.
Ризик розвитку туберкульозу прямо залежить від характеру контакту. Теоретично, самою низькою є ймовірність розвитку захворювання при короткочасних контактах із хворим на туберкульоз (у громадському транспорті, місцях загального користування, на сходових майданчиках і т.і.). Знизити ризик розвитку активного туберкульозу в такій ситуації допомагають найпростіші профілактичні заходи, такі як здоровий спосіб життя, раціональне харчування й регулярне щорічне обстеження (проба Манту – дітям і підліткам до 17 років, флюорографія легенів - підліткам старше 15 років і дорослим), а також обов'язкове миття рук після вулиці, регулярне прибирання й провітрювання приміщень.
Ризик розвитку активного туберкульозу значно зростає при тривалих і регулярних контактах з туберкульозним хворим (спільне проживання, регулярне спілкування на роботі або у вільний час), а також при контактах, що супроводжуються обміном біологічними рідинами (поцілунки, сексуальні відносини). Здорові люди в такій ситуації підпадають у категорію «контактні по туберкульозу» і повинні бути якомога швидше обстежені фтизіатром.

Корисні поради.
Завершуючи тему, перелічимо ситуації, пов'язані з туберкульозним контактом, у яких необхідна термінова консультація фтизіатра (або терапевта), а також дамо рекомендації з елементарної профілактики туберкульозу.
Обстеження фтизіатром з приводу контакту із хворим на туберкульоз показане у наступних випадках:
• При тісному, тривалому контакті з бактеріовиділювачами.
• При наявності серед найближчих родичів перехворілих на туберкульоз (вказує на можливу генетичну схильність до захворювання).
• При наявності захворювань або станів, що викликають зниження активності імунітету, у тому числі при проходженні терапії гормональними або цитостатичними препаратами.
• При наявності шкідливих звичок (паління, зловживання алкоголем, наркоманія), хронічних стресів.
• Якщо в контакт із хворим вступали діти й підлітки.
Протягом року після припинення контакту із хворим на активний туберкульоз необхідно звернути увагу на наступні симптоми, поява яких повинна стати приводом для позачергового рентгенівського обстеження легенів і консультації фтизіатра:
• Тривала, безпричинна втрата маси тіла.
• Триваючий більше 3-х тижнів сухий кашель.
• Субфебрільна (37°C і вище) температура тіла.
• Збільшення розмірів періферічних лімфатичних вузлів.
• Наростаюча слабість, сонливість.
• Болі в грудній клітці, кровохаркання.
Щоб знизити ймовірність розвитку туберкульозу після достовірного або передбачуваного контакту рекомендується:
• Не курити й не вживати міцні спиртні напої, пиво, слабоалкогольні суміші.
• Щодобово вживати не менш 150 - 200 г продуктів, багатих жирами та білками тваринного походження (м'ясо, рибу, яйця, молоко тощо).
• Вживати достатню кількість вітамінів усіх груп.
• Не вживати синтетичні продукти (чіпси, фаст-фуд).
• Частіше перебувати на свіжому повітрі й вести активний спосіб життя.
• Уникати повторних тісних контактів із хворими на активний туберкульоз.
• Проходити регулярне профілактичне обстеження (флюорографія легенів).
На закінчення.
Туберкульоз небезпечний, із цим не можна не погодитися, але ситуація не безнадійна. Сучасна медицина дає можливість боротися із цим захворюванням, а своєчасна профілактика допомагає запобігти його розвитку. Будьте уважні до себе й своїх близьких, ведіть здоровий спосіб життя, не соромтеся звертатися за порадою й допомогою до лікарів – це збільшить ваші шанси на здорове довге життя. Бережіть здоров'я!

Міськрайонний фтизіатр 

Ольга Акентьєва