Друк

Рубрика «Неформат»: інтерв’ю з Андрієм Савчуком

.

  Продовжуємо нашу рубрику інтерв’ю з начальником управління соціально-економічного розвитку території Новоград-Волинської РВА Андрієм Савчуком. Про підприємства та фермерські господарства, а також освіту в період війни – читайте далі.

 

Яким було для вас 24 лютого?

– 24 лютого, так, як, певно, і всі, я прокинувся від дзвінків рідних ще до 6 ранку, у всіх була паніка і ніхто не розумів, що відбувається. Після того зателефонував тодішньому голові Новоград-Волинської РДА В’ячеславу Авраменку і зрозумів, що потрібно терміново збиратись на роботу. Ще до 8 ранку я вже був на робочому місці.

У перший день ми були розгублені, але досить швидко збагнули, що потрібно робити, і розпочали цілодобові чергування, шукали транспорт для військових. Залучали перевізників для допомоги у перевезенні мобілізованих на передову. Стосовно цього до нас звертались самі військові, а ми – спілкувалися з перевізниками. Намагались максимально забезпечувати потрібну кількість місць, співпрацювали з владою міста, щоб знайти автобуси. У перші дні війни всі автобусні сполучення в районі були призупинені і переведені на мобілізаційні завдання. Саме тому нам вдалося так злагоджено працювати.

Яку допомогу отримували в перші дні?

– Отримували допомогу для ВПО з Держрезерву, потім її розподіляли на територіальні громади залежно від кількості внутрішньо переміщених осіб. Здебільшого це були свинина, макарони, консерви.

Велика частина підприємств допомагала й досі допомагає продуктами. ПСП "Граніт", СТОВ "Птахівник", ТОВ "Органік мілк", ПП "Галекс-Агро" – вони годують тероборону від самого початку повномасштабного вторгнення і донині. Також забезпечують роботою ВПО. Наш район багато чим завдячує підприємцям району. Окрім перевізників, автобуси давали також підприємства ТОВ "Бетек" та "Вудпак". Територіальні громади допомагали в міру сил, але жодна не лишилась осторонь. Загалом від громад ми отримали п’ятнадцять автобусів, і це не для перевезень, а на потреби ЗСУ.

Коли настала криза з пальним, ми шукали вихід як допомогти аграріям. Адже якщо великі підприємства мали контакти та співпрацювали на пряму з постачальниками, то фермерські господарства просили допомоги в нас.

Розкажіть детально про роботу свого управління, адже за функціональними обов’язками воно найбільше в районній військовій адміністрації.

– Управління соціально-економічного розвитку території охоплює два відділи: економіки та агропромислового розвитку, а також освіти, охорони здоров’я, культури та спорту.
Кожен виконує роботу для забезпечення нормального функціонування району. У зв’язку з повномасштабним вторгненням цієї роботи лише стало більше.

Промисловість – забезпечення зайнятості населення, адже це реалізація промислової продукції, значна частина населення залучена в цій галузі. Це харчові продукти, підвезення і переробна галузь. Після підриву мостів у Київській та Житомирській областях наш каменедробильний завод постачав туди продукцію для відновлення сполучення між областями. Вони оперативно спрацювали та дуже допомогли.

Попри те, що в перші дні більшість підприємств були призупинені, зараз працюють усі та підтримують економіку країни.

«Я і подумати не міг, що всі підприємства, здавалося б конкуренти, можуть так згуртуватись і працювати наввипередки задля перемоги.»

Агропромисловість

Продукція с/г виробника – це продовольча безпека всієї країни. Вони сміливо дивились в обличчя ворогу та продовжували працювати. Єдине, в чому ми допомагали – це інформаційно підтримували в плані бронювання від військової служби особливо важливих працівників. Бронювання проходило через Мінагрополітики та Мінекономіки, ми ж розповідали як правильно все оформити.

Цей рік для аграріїв був найскладнішим, такої кількості труднощів за один рік не було, певно, в жодній галузі. Усі знали, яка відповідальність покладена на кожного. Однак попри це, в районі зібрано ранні зернові та зернобобові культури на площі 21863 га, що складає 100 % до запланованого, намолочено 77551 тонну зерна, середня урожайність становить 35,5 ц/га. Вважаю, цим можна пишатись.

У розрізі це має такий вигляд:

  • озимий ячмінь – площа 681 га, або 100 % до запланованого, намолочено 2688 тонн, середня урожайність становить 39,5 ц/га;
  • озима пшениця – 15931 га при середній урожайності 37,0 ц/га, намолочено 59061 тонну зерна;
  • жито озиме – 1132 га, намолочено 3974 тонни, середня урожайність – 35,1 ц/га;
  • ячмінь ярий – 542 га, намолочено 1570 тонн зерна при середній урожайності 28,9 ц/га;
  • пшениця яра – 225 га, намолочено 630 тонн, середня урожайність складає 28,0 ц/га;
  • овес – 3352 га при середній урожайності 28,7 ц/га, намолочено 9628 тонн;
  • гречка – 2242 га при середній урожайності 14 ц/га, намолочено 3138 тонн;
  • соняшник – 9431 га при урожайності 22,8 ц/га;
  • соя – 18231 га при урожайності 18 ц/га;
  • кукурудза – 1432 га при урожайності 92 ц/га.

Під урожай 2023 року заплановано посіяти 17700 га та озимого ріпаку на площі 7000 га.
Нині вже посіяно озиму пшеницю на площі 9253 га, жито – 546 га, ячмінь озимий – 856 га.
Зайнятість. З початком повномасштабного вторгнення кількість безробітних, які офіційно зареєстровані у центрах зайнятості району, значно зросла і становить майже 3600 осіб. Офіційно мають статус безробітного і отримують допомогу понад 1400 осіб, працевлаштовано 1135 людей, наразі актуальними залишаються 488 вакансій. Крім того, до громадських робіт залучили 41 особу. Зараз, думаю, на зайнятість населення гарно вплине підприємство, що релокується до нас з Харкова. До кінця року воно має повністю переїхати у наш район та дати кілька десятків робочих місць. Ми вже проводили зустріч з фахівцями центру зайнятості та потенційними працівниками. Я отримував декілька дзвінків від людей, які хочуть працювати на цьому підприємстві. Гадаю, у них є потенціал, до того ж виробництво сифонів зовсім нова робота для мешканців району, тож має бути цікаво.

Освіта

У перший день ми усім повідомили про закриття шкіл та перехід на дистанційну форму, деякі взагалі закрились через велику міграцію людей. Стабілізувалась ситуація десь у квітні – всі школи перейшли на дистанційне навчання у звичному режимі. Влітку почалась робота в напрямі створення безпечних умов навчання. Школи докладали максимум зусиль для облаштування підвальних приміщень та укриттів. Одним із перших був готовий Новоград-Волинський ліцей № 11. У закладі переобладнали підвали під класи, організували капітальний ремонт, забезпечили інтернетом, генераторами, питною водою та іншим. З громад першими, мабуть, були Брониківська, Ємільчинська, Баранівська.

Загалом у районі зараз функціонують 186 закладів освіти, з них 86 – це школи та 101 – дитячі садки. Зараз на очному навчанні 7564 учні, на змішану форму перейшли 11227 учнів та дистанційно навчаються 74.

ДНЗ відвідують 4276 дітей. Також у нашому районі успішно працюють п’ять позашкільних навчальних закладів: Ємільчинський БДТ, Баранівський БДТ, у Новограді-Волинському – Дитячо-юнацький клуб фізичної підготовки, Палац дітей та молоді і Центр науково-технічної творчості учнівської молоді. Крім того, ми ще маємо чотири інклюзивно-ресурсних центри у Городниці, Довбиші, Ємільчиному та Новограді-Волинському.

Культура

У нашому районі культура завжди була на гарному рівні. Ми славимося своїми заходами, досі всі із захватом згадують, наприклад, районне свято "Маківка літа", що проходило в Городниці. На жаль, вже декілька років, спершу через COVID-19, а нині через війну, ми не маємо змоги його організувати. Навесні всі масові заходи були заборонені, але я знаю, що дуже багато спеціалістів культури долучились до плетіння маскувальних сіток та кікімор. Навіть для цього відкривали Будинки культури. Багато діячів культури стали до лав Збройних сил України, деякі влаштовують благодійні концерти та везуть гуманітарну допомогу на передову.

Медицина

Досі триває медична реформа, тому про її результати говорити ще зарано, але зміни всі вже відчули на собі. Ми стараємось не відставати від інших, йдемо в ногу з часом і на території нашого району теж запроваджуємо всі сучасні методи роботи з пацієнтами.

У районі функціонують три лікарні:

  • КНП "Новоград-Волинське міськрайТМО";
  • КНП "Ємільчинська лікарня" Ємільчинської селищної ради;
  • КНП "Баранівська центральна районна лікарня" Баранівської міської ради.

Також є дев’ять КНП первинної медико-санітарної допомоги. Разом вони обслуговують близько
164 тис. 777 осіб Новоград-Волинського району.

Які відкриття ви зробили для себе за цей час?

– Згуртованість людей, навіть конкретно звягельчан, мене дуже здивувала. Усі підприємства скоординувались та почали працювати заради однієї мети. Ось буквально кілька днів тому ми збирали допомогу для українського Херсона. Зателефонували головам громад і повідомили, що потрібні продукти, одяг і все можливе. Планували відправити машину з усім необхідним, але буквально за два дні люди принесли стільки овочів, теплого одягу, ковдр, засобів гігієни, що довелось викликати дві фури. Цього не очікував ніхто. Ось у цьому наша сила, саме тому ми переможемо!